Освітній округ
 













Національна гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія

Картинки по запросу семьяклипартПсихолог рекомендує батькам:

 

 

 

Як можуть допомогти батьки під час адаптації дитини до школи?

1. Поясніть дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.

2. Продумайте режим дня і суворо його дотримуватися.

3. Навчить першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.).

4. Розвивайте навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.

5. Поясніть, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку.

6. Розвивайте комунікабельні здібності.

7. Підтримуйте бажання вчитися.

8. Вислуховувайте уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.

9. Активно взаємодійте з учителем і шкільним психологом.

Діти часто не розуміють власних потреб та почуттів, але у кожного з них є 5 найбільших потреб, які у кожної дитини виявляються в різній мірі. Знання цих потреб будуть корисні не лише батькам, а і вчителям. Деякі діти найбільше цінують час, який проводять з ними батьки, для інших важливіші подарунки чи допомога, а є діти які цінують обійми.

1. Слова підтримки . Дорослі рідко хвалять дітей, частіше помічають помилки ніж досягнення. Якщо для Вашої дитини найважливішою Вашою допомогою є слова підтримки – хваліть.

2. Час . Вам необхідно потрапити у світ вашої дитини. Постарайтеся, щоб його інтереси стали Вашими. Не жалкуйте для дитини часу. Грайте, навчайтеся, розмовляйте дивлячись в очі дитині, так, щоб дитина знала, що Ваш дорогоцінний час належить лише їй.

3. Подарунки . Не зловживайте подарунками. Вони можуть втратити вплив на Вашу дитину, а у дитини сформується неправильна система цінностей. Якщо Ви ретельно вибираєте подарунок, даруйте його зі словами «Цей подарунок я вибрав тому, що дуже люблю тебе». Навіть відмовляючись, щось подарувати можна виражати любов. Наприклад «Ні, ми не будемо купувати змію, я дуже сильно люблю тебе».

4. Допомога . Батьки повинні постійно допомагати своїм дітям, коли робите для дитини щось особливе, скажіть, що це ви робите тому, що дуже любите її.

5. Ласка . Кожній дитині необхідна ласка. Але є діти для яких ласка найцінніший вияв любові батьків.Важливо знайти індивідуальний підхід для кожної дитини, враховувати її бажання.

«Групи смерті, як їм  протистояти і захистити свою дитину?

В сучасному світі без інтернету людина не уявляє свого життя. Інтернет – це сучасний інструмент в пізнанні світу. Останнім часом в інтернеті з’явилися групи, які доводять підлітків до самогубства. До груп ризику потрапляють:

 1 група. Діти із проблемами в сім’ї (конфлікти між батьками; нещасне кохання; цькування дитини у класі; проблеми зі здоров’ям)

2 група: соціально адаптовані, забезпечені сім’ї з не достатком часу для спілкування зі своєю дитиною.

 Спілкування в групах смерті починається з  фраз: «Ти все одно рано чи пізно будеш вбитий Богом, тому спробуй відректися від всього зараз, напиши письмо відказ – це письмо кинь під проїжджаючу машину» і т.п.

У 12 – 16 років діти стикаються з дорослими, по справжньому складними проблемами, які нам дорослим здаються незначними. На початку вступу до небезпечної групи дитині показують ролік, який не схожий на сучасний світ у якому ми живемо, у роліку показаний спокій, красива безмежна природа, море, великий кит і образ одинокої людини, схожої на ведіння. Кому потрібні ці смерті і для чого це робиться? Існує декілька версій правоохоронців:  - можливо на дитячих самогубствах роблять великі грошові ставки; одна з версій. останнє завдання, самогубство, може підключатися вбивця, дитина повідомляє місце і час в інтернеті  і їй можуть допомагати це зробити зацікавлені учасники групи;

також можуть провокувати дітей сексуальні злочинці, які від вигляду смерті дитини отримують задоволення. До дитини яка вступила в групу прикріпляється тренер, він надає покрокові інструкції. Таких інструкцій може бути 50 (квест складається з 50 завдань). Ці завдання звужують свідомість дитини і унеможливлюють вихід з групи. Деякі діти вступають у групи з цікавості, або за компанію із друзями і гадають, що у кожний момент можуть вийти. Але постійні завдання з обмеженим часом на їх виконання, вихід на зв'язок в інтернет у один і той же час (4.20 г. ранку) не дають змоги вийти. Підліток починає чекати наступного зв’язку з куратором, свідомість розділяється на слої і дитина повністю знаходиться під управлінням тренера, або куратора.  В Києві було проведено анонімне анкетування учнів 7-9х класів «Що знають діти про небезпечну гру і як до неї відносяться». Анкетування показало, що з 1/3 учнів знають про такі групи від друзів, а одна дитина відкрито повідомила, що хоче вступити в таку групу і готова виконувати завдання невідомого тренера, готова наносити собі каліцтва.

 Батькам дітей від 10 до 18 необхідно:

Реально спілкуватися зі своїми дітьми. Втрата часу – дуже страшна втрата.  Ретельно перевіряти свою дитину, слідкувати за колом її спілкування. Навчити свою дитину розумно користуватися інтернетом. Показувати своїй дитині різні орієнтири у житті, незалежні від інтернету. Дозволяти розумно і дозовано користуватися інтернетом. Обмеження свободи користування інтернетом приведе до брехні зі сторони дитини.

Залишати за собою право обережно контролювати коло і час спілкування в інтернеті. Любити свою дитину, розмовляти з нею. Любов підкаже вихід у складній ситуації.  Обов’язково  побалакати із дитиною з приводу таких груп,повідомити про існування таких груп і розповісти чим закінчується виконання завдань цих груп.

У разі підозри підлітка:  Ні в якому разі не треба робити дитину винуватою. Перевірити в дитини руки і ноги на існування знаків надряпаних лезом, гострим предметом або  голками. Змінити коло спілкування дитини. Вчитися слухати свою дитину, прислухатися до неї. Обов’язково звернутися до психолога. Кожний психолог допоможе ефективніше ніж домашні члени родини.   Можна користуватися порадами священослужбовців (втеча від проблеми через релігію).

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ у вихованні підлітків

  • Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
  • Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
  • Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
  • Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
  • Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога, вчить дитину спілкуватись і размовляти.
  • Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
  • Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
  • Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
  • В цей час зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
  • У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
  • Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
  • Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
  • Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
  • Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
  • У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

    Батькам майбутніх першокласників!

    Картинки по запросу Батькам майбутніх першокласників!Цього року Ваша дитина йде до першого класу. Це велика подія у Вашій сім’ї.

    Ми сердечно вітаємо вас і бажаємо, щоб Вашій дитині було добре, затишно і цікаво в нашій школі. Дозвольте дати Вам кілька порад.

    Десять речей, які повинні зробити батьки першокласника 1-го вересня:

    1. Ваша дитина хвилюватиметься. Прикрасьте її кімнату кульками, плакатом з веселим написом.

    2. Приготуйте маленький подаруночок, барвисто оформлений, і покладіть поряд з її подушкою.

    3. Якщо Ви напередодні зібрали портфель, все одно ще раз зазирніть до нього разом з дитиною і покладіть ще якісь дрібні речі: комічну гумку або незвичайний олівець.

    4. Цього дня забороніть собі повчати дитину, підвищувати на неї голос. Не сердьтеся і не хмуртеся.

    5. Відкладіть усі справи, візьміть відгул. Ви повинні бути поряд, коли дитина переступить шкільний поріг.

    6. Скажіть своєму першокласнику, як добре і чудово він виглядає.

    7. Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте, що їй сподобалося, що вона робила, похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть якщо це не так).

    8. Увечері організуйте святкову вечерю. Запросіть бабусь, дідусів.

    9. Не забудьте сказати дитині, як сильно ви її любите.

    10. Лягаючи спати, дайте слово і надалі бути до дитини таким лагідним, спокійним і уважним, як сьогодні.

    Усе це дасть можливість дитині зрозуміти, що події, які відбуваються в житті, дуже важливі і для батьків. Це додасть їй упевненості, налаштує на серйозну, цікаву роботу.

Поради батькам щодо запобігання шкільній дезадаптації

  • Формуйте позитивне ставлення до школи.
  • Виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини.
  • Формуйте адекватну самооцінку.
  • Не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою, не ставте до дитини завищених вимог.
  • Навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими.
  • Привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині.
  • Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала за що.
  • Пам’ятайте, що кожна людина має право на помилку.
  • Частіше згадуйте себе у дошкільному віці.
  • Уникайте змагань і видів робіт, що враховують швидкість.
  • Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, особливо якщо вона є менш успішною, ніж інші діти.
  • Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.
  • Демонструйте зразки впевненої поведінки, будьте в усьому прикладом дитині.
  • Не принижуйте дитину.
  • Любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, якою вона є.

Поради батькам щодо сімейного виховання школярів

 

1. Пам`ятайте, що навчання – один з найважчих видів праці, а розумові здібності й можливості дітей неоднакові.

2. Не слід вимагати від учня неможливого. Важко визначити, до чого він здатний та як розвинути його розумові здібності.

3. Навчання не сприяє розвиткові дитини, якщо воно вимагає від неї механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дій.

4.Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод «виховання», що не потребує ні часу, ні розуму – побити дитину і цим її образити, озлобити або й зламати. Усуньте опіку, крик, насилля і наказовий тон. Вони спричиняють опір у дітей, психічні травми, пригнічують бажання й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку у брехні.

5.Розвивайте інтерес, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини у навчанні та в усіх її справах.

6.Запам`ятайте, що за науково обґрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні

 1-го класу повинні працювати не більше 1 год.,

 2-го – 1,5 год.,

3-5-х класів – до 2 годин,

 6–7- х класів – до 2,5 год,

 8 – х – до 3год.,

 9-11-х класів – до 4 годин.

Навчіть дітей користуватися годинником і не дозволяйте їм сидіти над виконанням домашніх завдань більше встановленого часу, адже це позначиться на їхньому здоров`ї та розумовому розвитку.

7.Не примушуйте учня писати спочатку в чернетці й кількаразово переписувати виконане домашнє завдання – це призводить до перевтоми і відвертає дітей від навчання.

8. Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає за виконану роботу не таку оцінку, якої б ви хотіли. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.

9.Дайте дитині можливість пережити радість успіху у навчанні, визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.

10.Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання, особливо на першому етапі навчання. Проте оцінюйте їх словами: «я задоволений», «я незадоволений». Додайте слово «дуже», і будьте певні – завтра ваша дитина дуже старатиметься, щоб ви були задоволені нею.

11.Здоров`я дитини – тендітна споруда, й тримають її три «атланти»: спадковість, спосіб життя й середовище. Тому організуйте для своєї дитини правильний режим – зарядка, раціональне харчування, навчання й відпочинок. Подбайте про позитивний вплив середовища, в якому перебуває дитина.

12.Організовуючи різноманітні ігри й види відпочинку дітей, приділяйте увагу їх фізичному розвитку, особливо дрібних рухових м`язів (пальців, кистей рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, якість гри на музичних інструментах та ін.

13.Обов`язково помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи у навчанні та поведінці дітей.

14.Батько й мати – найкращі вихователі, які, за словами А.С.Макаренка, повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам`ятайте: дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім`ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька.